Алгоритм отримання фізичними особами довідки про реєстрацію місця проживання особи або довідки про склад сім'ї через вебсайт "Портал електронних сервісів м.Харкова"

/Files/images/Без имени.png

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОРЯДКУ ЗАРАХУВАННЯ, ВІДРАХУВАННЯ ТА ПЕРЕВЕДЕННЯ УЧНІВ ДО ДЕРЖАВНИХ ТА КОМУНАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ДЛЯ ЗДОБУТТЯ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Увага! Поради батькам!

ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ

ОСОБИСТА ГІГІЄНА УЧНІВ

Роль сім`ї у вихованні і навчанні дітей – велика і відповідальна. Батьки є першими вихователями, які зміцнюють і загартовують організм дитини, розвивають її інтереси, смаки, здібності, виховують любов до знань, допитливість, спостереження, працьовитість. Сім‘я в доступних межах і формах здійснює завдання розумового, морального, естетичного і фізичного виховання, дбає про її гармонійний розвиток.

„Нащо клад – коли у сім‘ї лад”, - говорять у народі. І в цьому вислові закладено глибокий педагогічний зміст. Особливу роль у вихованні і навчанні дітей в сім‘ї відіграє загальний мікроклімат, настрій, уклад, спрямованість.

Виховання дітей в сім‘ї має, безперечно, суб‘єктивний характер і залежить від рівня моральності і культури батьків, їх життєвих планів, ідеалів, вчинків, родинних традицій тощо. Загально відомо, що сім‘я може сприйняти формування всебічно розвинутої особливості або гальмувати його.

Загально для всіх формулу успішного виховання дітей у сім‘ї дати не можна.

У народі кажуть, що гарна та сім‘я, в якій виростають гарні діти. І це справедливо. Адже врешті-решт долю дітей визначають не прекрасні поривання, мрії, слова, а загальний мікроклімат родинного виховання, його тональність, загально спрямованість. Часто можна почути: „Погляньте, ніяких спеціальних цілей сім‘я не ставила, а діти виросли прекрасні”. Гадаємо, що нічого випадкового тут немає. Мабуть, батьки живуть не заради дітей або себе, а живуть всі разом цілеспрямованим і радісним життям маленького колективу, де всі люблять один одного, тепла, справжньої турботи. Це і є по-справжньому добрий родинний і педагогічний мікроклімат.

Аналіз родинного виховання показує, що добрі родинні взаємини не виключають розбіжностей думок , суперечок. Але в дружинній родині вони розв‘язуються без роздратувань, приниження людської гідності. І якщо в сім‘ї здоровий мікроклімат, діти виховуються особистим прикладом батьків в дусі патріотизму та високої духовності.

У виконанні всіх завдань виховання і навчання дітей батькам допоможуть знання про режим дня і його роль для учнів.

Ви, як батьки, повинні знати, що від рівня працездатності залежить, скільки часу учні витрачають на виконання уроків. При низький працездатності школярі більше часу проводять за уроками, менше гуляють, менше рухаються, що в свою чергу знижує працездатність. Учню здається, що він віддає всі сили навчанню сидить за столом, не відривається від книжок і зошитів, а результати невтішні.

Тому вам необхідно знати, як змінюється працездатність школярів на протязі тижня.

1. В понеділок вона не дуже висока: після вихідного дня відбувається відпрацьовування, повернення до попереднього режиму дня, так як режим неділі відрізняється від режиму учбових днів.

2. Найкраще всього працюється у вівторок і середу, коли після відпочинку сил ще багато і учень вже увійшов у навчальний режим.

3. У четвер з‘являються ознаки стомлення, які підсилюються у п‘ятницю і в суботу. І так на протязі всього навчального року.

Шановні батьки! Запам‘ятайте також правила гігієни, які підтримують високу працездатність учнів.

Всім відомо, що зранку ваші діти встають, прибирають ліжко, умиваються і чистять зуби, роблять зарядку, снідають, одягаються і йдуть до школи.

Час їхнього підйому, вам допоможе визначити чіткість, з якими вони виконують всі перелічені дії. Від цього залежить, піднесення їм за 1 – 1,5 год. до початку занять або за 30-40 хв. Поспішати не можна тому, що тоді учні виконують все не якісно бо не виконання обов‘язків об‘єктивно не вистачає часу. Поспішність, ще шкідлива і тому, що при переході від сну і до роботи потрібна поступовість і спокійна перебудова діяльності різних органів і систем організму з режиму відпочинку до активного режиму.

Для того, щоб ваша дитина прийшла в школу спокійною і активною, необхідно щоб звечора був приготовлений портфель, одяг і не готувати все це на поспіх з ранку. Якщо всього цього не робити, ранкові збори до школи супроводжуються криком, гоміром, хвилюванням, від чого працездатність на уроках знижується.

Батьки запам‘ятайте! Не можна допускати, щоб діти готували уроки відразу після повернення зі школи. Після обіду необхідно, щоб вони погуляли на свіжому повітрі 2-2,5 год.

Діти і підлітки залюбки бувають на свіжому повітрі. А учні старших класів (10-11) гуляють мало. В старших класах довше продовжуються заняття в школі, більше задають додому. Але справа не тільки в цьому. У старшокласників рівень розвитку вище і вони починають роздумувати: а навіщо мені йти на вулицю, що я там буду робити? Сама по собі осмисленість дій ознака зрілості людини. Але потрібно розуміти, що шкідлива звичка не гуляти руйнує здоров‘я.

Уявіть собі... Якби була можливість спостерігати за людиною впродовж всього її життя, а ще краще — відзняти документальний фільм (день за днем, рік за роком), можна було б помітити, як змінюється з віком ставлення до руху. Від постійного руху (з ранку до ночі) в дитинстві, через епізодичний рух у підлітковому та юнацькому віці (танці, дискотека, футбол, бадмінтон, волейбол...) переважна кількість дорослих людей з віком переходить до майже повністю позбавленого рухової активності способу життя (телевізор, диван, стілець і стіл на роботі, громадський транспорт...). Звідки взялося у людей небажання рухатися? Чому "гомо сапієнс" («людина розумна», з лат.) стала "Хомо се-дантартус" ("людина сидяча", з лат.)?

Мабуть, з одного боку, це результат неправильного виховання (згадайте, як у дитинстві та часто і зараз вас постійно заспокоюють батьки, старші, вчителі: «Не бігай!», «Сядь, посидь!», «Заспокойся, посидь на місці!»). Ви бачите приклад дорослих, які будуть стояти годину на автобусній чи тролейбусній зупинці, хоча можна пішки подолати необхідну відстань за 15-20 хвилин. З іншого боку, це, напевно, лінощі. Хоча народна мудрість говорить, що лінощі - найпоширеніший спосіб самогубства. Саме вони змушують нас годинами лежати в неділю на дивані перед телевізором, пхатися в переповнений громадський транспорт (без великої на те потреби), забути дзвінку радість легкого вільного бігу чи приємну втому після помірних фізичних вправ або спортивних ігор.

Навіть діти відчувають це на собі. Збільшення навчальних програм і предметів зумовлює зростання навчального навантаження в школі і вдома. Ви вже більшу частину доби сидите чи лежите. Такий малорухомий спосіб життя особливо небезпечний в молодшому шкільному і підлітковому віці, коли закладається фундамент здоров'я на все життя. Гіподинамія зумовлює переважання процесів гальмування в центральній нервовій системі над процесами збудження, що може спричинити сповільнення фізичного і психічного розвитку школярів. У дорослому ж віці гіподинамія, як зазначалося вище, стає однією з головних причин високої захворюваності й смертності населення.

Підготовка уроків проходить успішно і швидко, коли учні працюють у спеціально обладнаному місці. Щоб не порушувати осанку, потрібно слідкувати за позою своєї дитини. Якщо голова постійно низько опущена і нахилена вбік, лікоть лівої руки звисає зі столу, ліве плече опускається нижче правого, а хребет викривлений в вліво, розвивається .

При письмі ручку слід брати за 4-5 см від кінчика. Допустима тривалість безперервного письма у віці 15-18 років 25-30 хв.

Починаючи підготовку уроків слід з письмових завдань, особливо з тих, які не важкі, так як необхідно поступово увійти в роботу. Але саме важке завдання не слід залишати під кінець, наростаюче в ході виконання уроків стомлення заважає сконцентруватися і успішно виконати роботу.

Довга безперервна робота втомлює, працездатність спадає, короткочасний відпочинок дозволяє відновити сили без втрати робочого настрою. Більш довгий відпочинок збиває робочий настрій

Під час заняття не потрібно слухати радіо дивитися телевізор, одночасно з виконанням уроків що-небудь їсти. Але під час перерви корисно виконувати декілька домашніх вправ справ.

Однією з умов успішного навчання і виховання є довіра до дитини, її самостійності. Якщо учень бачить що вірять в його сили, вірять в те, що він зможе перебороти труднощі в навчанні, виправити поведінку, то це довір‘я підсилює його сили, вселяє впевненість в своїх силах, народжує бажання краще вчитися!

“Режим дня першокласника”.

- Дитина пiшла в перший клас…

Вiдбувається змiна провiдних видiв дiяльностi: мiсце гри поступово займає навчання. Новi обов’язки вимагають вiд дитини зiбраностi, затрат духовних i фiзичних сил. Ось чому так важливо розпорядок дня школяра продумати до найдрiбнiших деталей.

Розглянемо робочий день першокласника. (У кожного з батьків роздруковка “Режим дня”).

Пiдйом. Школяр має вставати о 7 годинi ранку. Наступнi 50 хвилин витрачаються на ранкову гiмнастику, воднi процедури, снiданок. Зарядка тонiзує нервову систему, полiпшує роботу серця, легень, сприяє гарнiй поставi. Снiданок дитинi потрiбен легкий, оскiльки попереду об 10 годинi 30 хвилин її чекає другий гарячий снiданок у школi. Нехай вдома дитина вип’є чай, з’їсть печиво, фрукти.

Дорога до школи. Батьки повиннi показати дитинi найбезпечнiший шлях до школи, постiйно нагадувати про дотримання правил вуличного руху.

Заняття у школi тривають до 12 год .

Для першокласникiв важливий денний сон протягом години.

Для вiдновлення зниженої на кiнець першої половини дня працездатностi доцiльний активний вiдпочинок. Молодшим школярам рекомендують перебувати на свiжому повiтрi не менше трьох годин в день. Це необхідно для того, щоб дитина росла здоровою.

Перед сном дитина має скласти в ранець все, що необхiдно для занять, пiдготувати одяг, взуття до наступного дня.

Сон. Першокласника рекомендують вкладати спати не пiзнiше 21.00. Щоб забезпечити достатньо глибокий сон, необхідно привчити дитину лягати i вставати завжди в один i той самий час; практикувати перед сном 20 - 30 хвилиннi прогулянки на свiжому повiтрi, спати при вiдчиненiй кватирцi.

Вiдхилення вiд режиму має бути розумним, iндивiдуальним для кожної дитини, але батьки завжди мають дбати про те, щоб сприяти дотриманню учнями основних режимних моментiв: глибокий i мiцний сон, повноцінне харчування, достатнє перебування на свiжому повiтрi, забезпечення загального розвитку дитини тощо.

Режим дня першокласника

6.30 - 7.30

Ранкова гімнастика, туалет, водні процедури, приби­рання ліжка. Сніданок.

7.30 - 7.50

Дорога до школи.

8.00 - 12.00

Заняття у школі.

12.00 - 12.30

Дорога до дому.

13.00 - 14.00

Підготовка до обіду. Обід.

14.00 - 15.30

Денний відпочинок, спокійні ігри, читання книжок.

15.30 - 17.00

Прогулянка. Спостереження за природою та оточуючим світом.

17.30 - 18.30

Підготовка до вечері, вечеря.

18.30 - 20.30

Ігри, підготовка портфеля до наступного дня.

20.30 - 21.00

Підготовка до сну

Форми й методи роботи вчителя з батьками учнів

Важливою умовою ефективної навчально-виховної роботи є співробітництво школи і сім'ї, яке передбачає належний рівень педагогічної культури батьків. Саме цьому підпорядковані програми школи молодих батьків та педагогічної культури молодої сім'ї, які спираються на систему перевірених досвідом багатьох поколінь найважливіших сімейних цінностей (здоров'я, любов та взаємоповага членів сім'ї, матеріальне благополуччя і духовність). Ці програми ґрунтуються на особистісно-орієнтовному підході, найбільш коректному та ефективному в роботі з сім'єю, який враховує конкретні життєві та індивідуальні особливості. Відповідно орієнтовані й програми з етно- та родинної педагогіки.

Тісний взаємозв'язок школи та сім'ї може розвиватися завдяки педагогічній освіті батьків і залученню їх до виховної роботи

Педагогічна освіта батьків

Рівень педагогічної освіченості батьків залежить від традицій у сім'ях, в яких виросли вони, набутих знань, життєвого досвіду, здатності до саморозвитку. Майже завжди, на сучасному етапі особливо, у зв'язку з переходом до нового типу суспільства, утвердження нових суспільних, етичних цінностей, а також із процесами глобалізації, одним із свідчень якого є Інтернет, педагогічна освіченість батьків нерідко відстає від реальної педагогічної ситуації, суспільних потреб, очікувань дитини. Тому школа має дбати про постійний розвиток їх педагогічних знань, вдаючись до різних методів роботи, найпоширенішими серед яких є:

Педагогічний лекторій. Передбачає надання батькам систематизованих знань з теорії виховання, привернення їх уваги до актуальних проблем виховання з допомогою лекцій, бесід.

Позакласний педагогічний всеобуч. Спрямований на ознайомлення батьків з проблемами виховання дітей різних вікових груп, починаючи роботу з першого класу. Заняття проводять керівники школи.

Університет педагогічних знань. Передбачає більш серйозну підготовку з теорії виховання. Заняття відбуваються у формі лекцій та семінарів. Батьки беруть участь в обговоренні проблем.

Підсумкова річна науково-практична конференція батьків з проблем виховання.Учасники визначають найактуальнішу проблему сімейного виховання («Трудове виховання», «Найкоротший шлях до добра — через прекрасне» тощо), протягом року вивчають її. У виступах батьки підбивають підсумки теоретичних і практичних досліджень, діляться особистим досвідом.

День відчинених дверей. Головна мета — показати роботу школи, привернути увагу батьків до проблем виховання. Вимагає серйозної підготовки: оформлення школи, організації програми свята (концерту, зустрічей у класах, відвідання виставок, спортивних змагань тощо).

Класні батьківські збори. Традиційна форма роботи. Один з варіантів — формування проблемної тематики («Чи можна спізнитися з вихованням у дитини доброти, чуйності?» тощо). Проведенню зборів допомагає заздалегідь складений питальник («Пригадайте, які життєві труднощі загартовували Ваш характер, зміцнювали волю», «Охарактеризуйте стан Вашої дитини (мовлення, вчинки, почуття, настрій, результати дій), коли вона зустрілася зі справжньою трудністю», «Чи часто Ви спостерігаєте за дитиною під час подолання нею труднощів?», «Які труднощі найчастіше вдається подолати дитині, а які їй не під силу?» та ін.).

Відвідування батьків вдома. Це сприяє налагодженню контактів із сім'єю, з'ясуванню її загальної та педагогічної культури, умов життя учня, консультуванню щодо єдиних вимог до дитини, обговоренню відхилень в її поведінці, вжиттю необхідних заходів щодо їх запобігання, залученню батьків до участі в роботі школи тощо. Відвідувати батьків учнів можна, маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний прихід вчителя викликає ніяковість, збентеження батьків. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як усунути їх. Дуже важливо створити атмосферу довіри і доброзичливості.

Листування. Передбачає періодичне надсилання батькам листів про успіхи учня в навчанні, старанність, уважність та відповідальність за доручення. Можна повідомити про певні його труднощі, попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за хороше виховання дитини. Лист передають батькам через їх дитину, попередньо ознайомивши її із змістом. Найчастіше листування використовують, коли класний керівник не може зустрітися з батьками вдома або запросити їх до школи.

Консультації батькам. Передбачають надання конкретних рекомендацій, порад з актуальних для батьків питань.

Запрошення батьків до школи. Найчастіше це роблять для конфіденційної розмови про шкільні проблеми дитини (погана поведінка, неуспішність тощо). Під час бесіди важливо дотримуватися педагогічного такту, створити атмосферу довіри. Педагог висловлює свої міркування, відповідає на запитання батьків, надає корисні поради. Необхідно пам'ятати, що надмірне звертання уваги на недоліки учня викликає в батьків неприязнь, насторогу, навіть якщо учитель має рацію.

Тематичні вечори запитань і відповідей. Сприяють глибокому пізнанню методики сімейного виховання. На них запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів, психологів, соціальних працівників, фахівців, які опікуються проблемами виховання молоді.

Ознайомлення батьків з психолого-педагогічною літературою. Передбачає відбір і надання рекомендацій щодо психолого-педагогічної, науково-популярної літератури для батьків відповідно до проблем, які є в учнів певного класу, чи в окремої дитини.

Для забезпечення форм і змісту співпраці школи і батьків використовують усні журнали; педагогічний десант (виступи педагогів на підприємствах). Ефективними є спільні тематичні заходи «дерево родоводу» — зустрічі поколінь; «у сімейному колі» (індивідуальні консультації, зустрічі з лікарями, психологами, юристами); «родинний міст» — зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання; «народна світлиця» — звернення до народних традицій у сімейному вихованні; «день добрих справ» — спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей; «дискусійний клуб» — обговорення проблемних питань виховання; «аукціон ідей сімейного виховання», «батьківський ринг», «дні довіри», «сімейні дні в класі» тощо.

Залучення батьків до виховної роботи

У виховному процесі школи, крім педагогів, беруть участь батьки, працюючи в класних та загальношкільних батьківських комітетах, виконуючи рекомендації, прохання вчителів.

Батьківський комітет класу. Створюють з метою демократизації управління виховним процесом, налагодження зворотного зв'язку сім'я — школа, для поточного коригування управлінських рішень, забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів, надання допомоги сім'ї у вихованні та навчанні дітей. Діє відповідно з положенням про батьківські комітети загальноосвітніх шкіл. До роботи в ньому залучають найактивніших батьків, авторитетних людей з високою громадянською свідомістю, які виявляють інтерес до справ класу, школи. Їх обирають на батьківських зборах класу. На засіданні батьківського комітету обирають голову, відповідальних за окремі види роботи. Батьківський комітет працює у тісному контакті з класними керівниками.

Загальношкільний батьківський комітет. Обирають на загальношкільних батьківських зборах із представників батьківських комітетів класів. Тоді ж обирають голову батьківського комітету школи, створюють комісії: навчальну, культурно-масової роботи, господарську, трудового виховання і професійної орієнтації, педагогічної пропаганди. Комітет пропонує рішення, які потім обов'язково розглядаються адміністрацією школи. До сфери його діяльності входять піклування про групи подовженого дня, санітарний стан школи, допомога в ремонті школи, організація літнього відпочинку дітей, їх харчування та ін.

У роботі з батьківськими комітетами вчителі, адміністрація школи повинні виявляти тактовність, доброзичливе, уважне ставлення до їх пропозицій, своєчасно реагувати на них, розуміти, що їх діяльність сприяє спілкуванню, зближенню педагогів з батьками і на цій основі успішному вирішенню багатьох складних питань виховання.

Виконання батьками практичних рекомендацій, прохань. Сприяє підвищенню культури батьків, озброєнню їх педагогічними знаннями і досвідом. Налагодження контактів, спілкування батьків з дітьми, класним керівником у процесі виконання педагогічних рекомендацій сприяє зближенню дітей з батьками.

Адресовані батькам рекомендації, прохання найчастіше стосуються таких аспектів шкільного життя:

— проведення безпосередньої роботи з дітьми: індивідуальної (наставництво, шефство), групової (керівництво гуртком за інтересами);

— надання організаційної допомоги вчителю: наприклад, сприяння в проведенні екскурсій (надання транспорту, забезпечення путівками), організація зустрічей з цікавими людьми, комплектування класної бібліотеки, клубу аматорів книги тощо;

— участі у зміцненні матеріальної бази школи, вирішенні господарських питань (допомога в обладнанні кабінетів, виготовлення обладнання, приладів, ремонт школи тощо).

В організації такої роботи з батьками важливо знайти їх можливості (чим вони можуть допомогти школі), коректно висловити свої пропозиції у письмовій формі (найкраще це робити на класних батьківських зборах).

Взаємодія з батьками

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен враховувати важливість таких чинників:

1. Запрошення батьків до співробітництва. Часто вчитель вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Намагаючись запобігти можливим запереченням з їх боку, він починає розмову в директивному тоні замість того, щоб зрозуміти їх почуття, виявивши стриманість, відкритість. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками — перший крок до співпраці з ними.

2. Дотримання позиції рівноправності. Об'єднання зусиль учителя та сім'ї школяра можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити вчитель, оскільки до цього його зобов'язує професійний обов'язок.

3. Визнання важливості батьків у співпраці. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.

4. Вияв любові, захопленості їх дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні та негативні риси. Батьки,відчувши доброзичливість учителя, більш охоче спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.

5. Пошук нових форм співпраці. Учитель може запропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Процес налагодження взаємодії з батьками ефективний за дотримання педагогом психолого-педагогічних правил та вимог. До них належать:

— використання заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків. У спілкуванні з батьками слід уникати категоричного тону, який може спровокувати образи, роздратування. Нормою мають стати стосунки, засновані на взаємоповазі. Цінність їх полягає у розвитку почуття власної відповідальності, вимогливості, громадянського обов'язку як учителів, так і батьків;

— довіра до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їх педагогічної культури й активності у вихованні. Психологічно батьки готові підтримати потреби школи. Навіть ті батьки, які не мають педагогічної підготовки й освіти, з розумінням і відповідальністю ставляться до виховання дітей;

— педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя сім'ї. Класний керівник — особа офіційна, але за специфікою своєї роботи може стати свідком стосунків, які приховуються від сторонніх. Якою б не здавалася йому сім'я, учитель повинен бути тактовним, ввічливим, інформацію про сім'ю використовувати лише для допомоги батькам у вихованні дитини;

— життєстверджуючий, мажорний настрій при вирішенні проблем виховання, опора на позитивні риси дитини, орієнтація на успішний розвиток особистості. Формування особистості дитини передбачає подолання труднощів, протиріч у її житті. Важливо, щоб це сприймалося як вияв закономірностей розвитку (нерівномірність, стрибкоподібний характер, причинно-наслідкова обумовленість, вибіркове ставлення дитини до виховних впливів), тоді складнощі, протиріччя, несподівані результати не викликатимуть розгубленості у педагога.

Золотые правила воспитания для родителей

  • Любите своего ребенка, и пусть он никогда не усомнится в этом.
  • Принимайте ребенка таким, какой он есть, — со всеми достоинствами и недостатками.
  • Опирайтесь на лучшее в ребенке, верьте в его возможности.
  • Стремитесь понять своего ребенка, загляните в его мысли и чувства; почаще ставьте себя на его место.
  • Создайте условия для успеха ребенка; дайте ему возможность почувствовать себя сильным, умелым, удачливым.
  • Не пытайтесь реализовывать в ребенке свои несбывшиеся мечты и желания.
  • Помните, что воспитывают не слова, а личный пример.
  • Не сравнивайте своего ребенка с другими детьми, особенно не ставьте их в пример. Помните, что каждый ребенок неповторим и уникален.
  • Не рассчитывайте на то, что ребенок вырастет таким, как вы хотите.
  • Помните, что ответственность за воспитание ребенка несете именно вы.
Кiлькiсть переглядiв: 6679